Гуманитарный Рунет

Космічні кораблі багаторазового використання

Поява транспортних космічних кораблів багаторазового використання типу Спейс Шаттл викликала дискусію про їх правову природу. Переважна більшість фахівців сходилися на тому, що при запуску такі кораблі нічим не відрізняються від звичайних космічних об’єктів. Але, на думку окремих юристів, при входженні в щільні шари атмосфери космічні кораблі повинні розглядатися як повітряні літальні апарати, оскільки на цьому етапі польоту ними використовується реакція повітря. Керівництво Національної аеронавтичної адміністрації (космічного агентства) США – НАСА виступило з офіційним роз’ясненням, що спуск із космічної орбіти на Землю Спейс Шаттл у принципі нічим не відрізняється від приземлення звичайного космічного корабля й у цьому сенсі Спейс Шаттл на всіх етапах польоту повинен розглядатися як космічний об’єкт; відповідно, його правовий режим під час спуску та посадки визначається нормами міжнародного космічного права.

Водночас з 1996 року увагу держав-членів Комітету ООН з космосу прикуто до визначення правового статусу аерокосмічних об’єктів. Мова йде про можливе створення в XXI столітті літальних апаратів, здатних самостійно робити польоти «Земля-Космос-Земля» або за балістичною траєкторією «Земля-Земля» з частковим прольотом через космічний простір.

Визначним етапом на шляху створення аерокосмічних об’єктів є успішні дослідні запуски, починаючи з 2003 року, американського космічного корабля Х-43, розробленого на замовлення НАСА американською авіакосмічною фірмою «Orbital Sciences Corporation»[9].

Бомбардувальник Б-52 піднімає космічний корабель Х-43 з ракетоносієм ПЕГАС на висоту близько 10 км. Звідти Х-43 зазначеним РН виводиться на висоту 30 км. Після цього включається власний двигун Х-43 і виводить його на розрахункову навколоземну орбіту. Удосконалені гіперзвукові двигуни Х-43 надають літальному апаратові швидкість, достатню для подолання сили земного тяжіння і виходу в космос. Цим практично започатковано створення аерокосмічних об’єктів подвійного призначення.

У 2004 році пройшли два успішні пілотовані польоти космічного корабля «SpaceShipOne»американської приватної компанії «Virgin Galactiс» для комерційних місій в космічний простір.

КК «SpaceShipOne»представляє собою ракетоплан — літак з ракетним двигуном. Він піднімався в повітря за допомогою літака «White Knight», під днищем якого був закріплений, а на висоті 20 км відділявся і запускав власний гіперзвуковий двигун. Після підйому до ста кілометрів над поверхнею Землі двигун вимикався, і корабель спускався на землю на власних крилах.

Сьогодні на черзі – випробувальні польоти «SpaceShipTwo», що є наступним кроком компанії «Virgin Galactic». в планах компанії комерційна експлуатація цього аерокосмічного літака з 6-10 пасажирами (космічними туристами) і двома пілотами на борту має бути започаткована вже з 2010 року[10].

Отже, створення і подальша експлуатація таких кораблів подвійного призначення, здатних у залежності від поставленої мети робити космічні або повітряні польоти, потребує, на думку юристів, додаткової правової регламентації як у міжнародному космічному праві, так і в повітряному праві. Тим більше, що використання цих транспортних засобів із зазначеною вище метою ставить на порядок денний також нагальну необхідність унормування відносин з новими «дійовими особами» світового космічного ринку – космічними туристами, адже на останніх як на фізичних осіб не розповсюджується дія норм міжнародного публічного права, галуззю якого є МКП.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *